Ефект Даннінга-Крюгера у психології

Ефект Даннінга-Крюгера або чому дурні зазвичай впевнені у собі

Безумовно, усі ми різні. За характером, мисленням і особливостями особистості як такої. Але незважаючи на це, у людській поведінці можна виокремити окремі паттерни, а наше мислення нерідко піддається впливу когнітивних упереджень, що може дивним чином впливати на те, як ми думаємо, поводимо себе і в цілому, живемо.

Одним з таких когнітивних упереджень є ефект Даннінга-Крюгера, з яким кожен з нас, я впевнений, зустрічається регулярно. Принаймні, я сам вже міг би написати невелику книжку з описами цікавих “кейсів”, з якими довелося мати справу мені особисто. Тому запиляв для вас котики по цій темі окремий пост.

Ефект Даннінга-Крюгера полягає в тому, що люди, які є недостатньо компетентними у певній сфері, роблять помилки, ухвалюють невдалі рішення і в цілому, неадекватно оцінюють ті чи інші речі, але їхній низький рівень кваліфікації не дає їм цього зрозуміти.

Якщо в двох словах: дурень зазвичай вважає себе розумним, оскільки йому не вистачає розуму, щоб осягнути свою дурість.

Експерименти, які демонстрували це на практиці, провели Джастін Крюґер (Justin Kruger) та Девід Даннінг (David Dunning), на чию честь це когнітивне упередження і отримало свою назву.

Приклад ефекту Даннінга-Крюгера

Приклади ефекту Даннінга-Крюгера у реальному житті

Завдяки розвитку цивілізації і зниженню можливостей для самовипилювання окремих індивідуумів у середовищі навколо, показник виживання людей не надто розумних, за останні десятиліття сильно зріс. 

Приклади яскравих проявів ефекту Даннінга-Крюгера у реальному житті, і особливо у роботі, можна побачити більш ніж достатньо. Ось лише декілька з них:

  • Недалекий і не надто кваліфікований колега, який вважає себе “ключовим гравцем” у команді, присвоює собі досягнення інших, а часто ще й оцінює чужу роботу як неправильну;
  • “Експерт”, який поверхово ознайомився з інформацією по якійсь темі, і вважає себе достатньо обізнаним, щоб демонструвати свої “глибокі знання” іншим. Особливо, якщо в інтернеті хтось неправий.
  • Підприємець, який недооцінює конкурентів і робить некоректні висновки про ситуацію на ринку, що зрештою закінчується плачевно.
  • Людина, яка отримує інформацію лише з одного джерела або з одним полюсом думок, і в результаті переконує себе, що досить добре розібралася в темі.
  • Начальник, з доволі поверхневим розумінням матчастини, який ставить завдання підлеглим, чий рівень кваліфікації значно вищий, і в результаті робочий процес ламається.
  • Студент, який відстає у навчанні, провалюється на екзаменах, але щиро вважає, що заслуговує на вищу кількість балів.
  • А рух антивакцинаторів – це мабуть найкращий приклад того, як відчутно дурні можуть впливати на наше з вами життя в цілому. Особливо, якщо їх стає багато і вони починають збиратися у організовані групи.

У 1995 році Макартур Вілер пограбував банк і навіть посміхнувся у камеру, думаючи, що він невидимий. Причиною цього було його переконання, що застосування лимонного соку зробить його невидимим для камер. Однак, на його превеликий подив, незабаром після пограбування його спіймали. Слідство дійшло висновку, що він не був ні під дією наркотика, ні божевільним. Він просто справді вірив у незвичайні властивості лимонного соку.

Дурні себе переоцінюють, а розумні — навпаки

Ефект Даннінга-Крюгера цікаво повязаний і з тим, що люди думають про себе, їхньою самооцінкою. Дурні часто бувають абсолютно впевнені у своїй правоті, а люди куди більш розумні і досвідчені, переповнені сумнівами.

Профани у будь-якій сфері нерідко беруться повчати навіть професіоналів у своїй справі, бо щиро вважають себе достатньо компетентними для цього. З ростом досвіду, знань та поглибленням експертизи, рівень впевненості падає, у якийсь момент досягає дна, а після цього знову зростає, але вже з куди більш адекватною оцінкою власного рівня.

Ілюстрація нижче гарно цей процес ілюструє:

Крива досвіду і впевненості у собі

«У багатьох випадках невігластво не викликає у людей здивування чи настороженості. Натомість некомпетентні люди часто мають недоречну впевненість, підтриману чимось, що здається їм знанням»,

— Девід Даннінг, “We all are confident idiots

Сумніватися у собі це нормально. А деколи навіть корисно. Бо як говорив колись Чарльз Дарвін, надмірна упевненість у чомусь, частіше породжується невігластом, ніж знанням.

І декілька слів наостанок

Здається тут виходить якесь зачароване коло: як некомпетентній людині розпізнати свою некомпетентність, якщо у неї не вистачає ні розуму, ні досвіду? 

Відповідь у самому питанні. Для того, щоб краще розбиратися у якихось речах, потрібен відповідний рівень експертизи, і немає іншого виходу ніж цю експертизу “прокачувати”. Знання та досвід мають вирішальне значення для саморозвитку та адекватного сприйняття дійсності.

Насправді, ефект Даннінга-Крюгера цікавий не лише як явище сам по собі, але й у тому контексті, що навчишись розпізнавати його прояви серед оточуючих, а то й у власній поведінці, ви як мінімум страхуєте себе від зайвих проблем. 

Це значно знижує ймовірність звязатися з дурнями, створити собі зайві проблеми, або наробити чогось такого, через що ви будете виглядати дурнем в очах інших людей. Менше шансів переоцінити свої можливості. Менше ситуацій з непотрібними ризиками.

Вміти розбиратися у собі і оточуючих – це один з тих навиків, який залишатиметься актуальним у всі часи.

Сподобалася стаття? Підписуйся на мій канал в Telegram.

Володимир Федоричак
У кожній дитині живе художник, музикант і поет. Найскладніше в тому, щоб до того часу, поки ти виростеш, від тебе не пішли всі троє.
Цікаве по темі:
Залишити коментар