Ефект прожектора: що це таке і як він впливає на наше життя

В психології є таке цікаве когнітивне упередження, яке називається “ефект прожектора”. Суть його в тому, що людина схильні переоцінювати те, наскільки оточуючі цікавляться її зовнішністю, поведінкою і її персоною в цілому.

Звідси і сама назва “ефект прожектора” – тобто, переконання людини в тому, що увага соціуму пильно прикута до неї, і немов прожектором виділяє її серед решти інших. 

Звідси і небажання виставляти свої фото в соцмережах, бо “я всюди погано виходжу”, готовність витратити останні заощадження на новий одяг, бо ж “на мене всі будуть дивитися”, постійна рефлексія над словами чи вчинками (як своїми так і чужими), і купа інших негативних моментів, які в результаті можуть призвести до появи соціальної тривожності і маси інших не надто приємних наслідків, що будуть псувати вам життя.

Ефект прожектора – це те, що відбувається, коли наша самосвідомість у соціальному аспекті виходить з-під контролю. І якщо вчасно це не розпізнати, з часом все буде ставати веселіше і веселіше. В переносному сенсі, звичайно.

Ефект прожектора у нашому повсякденному житті може проявлятися по-різному. Ми забагато обдумуємо, керуємося помилковими припущеннями чи даремними очікуваннями, що інші помітять нюанси у наших діях та зовнішності. Дехто вважає себе мішенню дій інших людей, а звідси недалеко і до «психології жертви». Ми можемо стримувати себе і втрачати можливості, турбуючись про те, що подумають інші, або переоцінювати вплив наших дій на оточуючих.

Жертвою цього когнітивного упередження може стати будь-хто з нас. Бо в його основі лежить невпевненість у собі одних і надмірна самооцінка або егоїзм інших. А це ті особливості характеру, які в тій чи іншій мірі притаманні кожному, це основа людської природи. Бо всі ми егоцентричні.

І якщо з низькою самооцінкою все зрозуміло, то відносно оцінки того, скільки місця твоя скромна персона займає у головах інших людей, теж легко перегнути палицю. І це переростає у нездорову звичку, яка завжди має негативні наслідки.

Коли ефект прожектора переконує вас, що ви важливіші для інших, ніж є насправді, ви починаєте вкладати надто багато енергії в ті аспекти свого життя, які на вашу думку цікаві іншим. Замість того, щоб інвестувати ресурси в те, що справді важливе для вас. 

У 20 років ти хвилюєшся про те, що про тебе думають оточуючі. У 40 тебе це вже не хвилює. А у 60 ти розумієш, що ніхто про тебе і не думав.

Можна легко стати параноїком турбуючись про те, чи достатньо ти хороший у очах інших людей. І в якийсь момент сильно розчаруватися, зрозумівши, що вся ця погоня за ілюзіями, насправді нічого не варта. 

Але вся суть в тому, що вам не потрібне схвалення інших, щоб почувати себе добре. Вам не потрібен чийсь дозвіл, щоб зробити своє життя кращим. І навіть помилки чи невдачі – це лише сходинки, які можна використати для того, щоб піднятися вище. Стати кращою версією себе.

Так, кожен з нас інколи може почуватися так, немов весь світ обертається навколо нас. І певною мірою це справді так, бо всі ми знаходимося в центрі нашого особистого Всесвіту. 

Але те, як він буде виглядати, залежить лише від нас самих. І в цьому ключ до внутрішньої свободи.

—

Сподобалася стаття? Підписуйся на мій канал в Telegram.