Експозиційна терапія: доторкнутися до своїх страхів

Кожен з нас чогось боїться. Різниця між тими, хто чогось добивається, і тими, хто стоїть на місці, в тому, що перші знають, який їхній страх на дотик.

Американський письменник Стівен Пресфілд, у книжці “Війна за мистецтво”, написав цікаві слова:

«Як і невпевненість у собі, страх є показником. Страх підказує нам, що ми повинні робити. Чим більше ми боїмося роботи чи покликання, тим більше ми можемо бути впевнені, що маємо це зробити. Чим більше ми відчуваємо страх перед певним кроком, тим більше можна бути впевненим, що цей крок важливий для нас і для нашого росту».

Інколи потрібно змінити фокус, щоб піднятися на висоту пташиного польоту і оцінити завдання, яке перед тобою стоїть, більш масштабно. Тоді, коли приходить усвідомлення, що мета достатньо важлива, страх перед її досягненням тьманіє. 

Але це не означає, що треба відразу йти ва-банк. У психології існує підхід під назвою «експозиційна терапія». Його суть в тому, що люди протистоять своїм страхам, піддаючи себе все більш інтенсивним дозам тих речей, яких вони бояться. 

Наприклад, якщо ти боїшся закритого обмеженого простору, наприклад ліфта, то спочатку просто дивишся на його фотографії, потім пробуєш доторкнутися до нього, потім заходиш в нього, а потім пробуєш проїхати на одному протягом 10 секунд і врешті-решт заспокоюєшся, коли заходиш в нього, контролюючи свій страх.

Це актуально практично для всього. Просто починаєш з малого. Говориш “так” речам, яких раніше боявся. Вчишся робити перші кроки. 

Дедалі частіше ти будеш почуватися комфортно у ситуаціях, які викликали би переляк раніше. Дедалі частіше ти відчуватимеш, що можеш управляти своїми страхами.

—

Сподобалася стаття? Підписуйся на мій канал в Telegram.