Чому не всім хочеться йти проти системи

Тепло і затишок конформізму

Раніше було простіше. Суспільство знало як тобі треба жити. Батьки – де і на кого вчитися. А партія – де працювати.

Потім все почало змінюватися. Спочатку відносно повільно і обережно, а потім – такими темпами, що багато хто взагалі перестав за цим встигати.

Ворота відчинені, і йди собі куди хочеш.

Продуктивність, бунтарство, топ-перформінг і one more thing стали свого роду культом. А заплив по течії і бажання просто не напрягатися – позиціонується як риса невдах.

Але все це фігня, малята.

Динамічні зміни – це не для всіх. Робити вибір – не просто. А навчитися приймати правильні рішення – ще складніше.

Багатьом людям цілком окей вести себе так, як це прийнято в рамках їхнього соціального класу, прив’язаної кимось ідентичності, сімейних традицій чи суспільних стереотипів.

Так простіше і комфортніше. Це місце, у якому затишно.

І це нормально.

Тому залиште надмірний пафос інфоциганам з Інсти і їм подібним персонажам. Кожен може жити ту версію життя, сценарій якого йому заходить найбільше.

Незалежно від того, що там думає черговий істеричний гуру, якого вам підсунули алгоритми ТікТоку.

А все решта, як каже моя бабця – від лукавого.


Сподобалася стаття? Підписуйся на мій канал в Telegram!

Володимир Федоричак
У кожній дитині живе художник, музикант і поет. Найскладніше в тому, щоб до того часу, поки ти виростеш, від тебе не пішли всі троє.
Цікаве по темі:
Залишити коментар