Токсична продуктивність

Робота

14 Квітня 2025

278

У якийсь момент я зрозумів, що навіть злегка проблемне розпи@дяйство мені куди приємніше, ніж токсична продуктивність.

Найчастіше з подібним я зіштовхувався у ІТ-компаніях, коли це активно педалював черговий “ефективний менеджер”, власник аутсорсної шлюпки на декілька десятків людей, який уявив себе другим Стівом Джобсом, чи інший подібний персонаж, який починав ставити рівність між роботою і життям в цілому.

Доволі часто, адепт культу продуктивності мав % від прибутку, частку у власності чи якісь інші інтереси, недоступні для решти. При цьому, чому за відсутності вказаних бонусів, ця сама решта не надто горить бажанням упорюватися заради чужого бізнесу, йому було щиро не зрозуміло.

Інколи це були просто новачки, які ще не розуміли, як працює система, і щиро вважали, що якщо викладатися на повну, то хазяїн неодмінно це зауважить і подарує Добі шкарпетку.

Проблеми в плані атмосфери взаємодії, це зазвичай створювало для усіх сторін.

Бажання бути постійно чимось зайнятим, змагання з досягаторства і прагнення кожну хвилину свого часу використовувати “продуктивно”, нічим хорошим зазвичай не закінчується. Як у ментальному, так і фізичному плані.

І це стосується усіх сфер, а не лише роботи.

Мені самому експрименти з такими практиками цікаві в першу чергу у контексті того, щоб робити робити ту ж саму роботу за менший час, і вивільняти більше його для себе. А не просто працювати більше на когось і гнатися за придуманими з повітря KPI.

Коли ти зробив об’єм роботи закладений на 8 годин за 4, отримав за це оплату як за 8, і ще й маєш половину вільного дня, щоб провести його так, як тобі хочеться. Без жодних додаткових зобов’язань.

Культ продуктивності заради самої продуктивності – не має ніякого сенсу.