Праведний гнів
Коли постає питання виживання, у людей з’являється повне право ділити світ на чорне і біле. На своїх і чужих. На тих, кого треба врятувати, і тих кого треба знищити. Будь-якою ціною.
Щоб вижити, нам треба знищити на нашій землі все російське. Випалити росіян не лише фізично, силами ЗСУ, але й в інформаційному просторі. Вбити русню в собі. Забути про яких би то не було “хороших русских” як явище.
А на кордоні звести стіну. Перейти за межі якої будь-хто з русні може лише у вигляді “вантажу 200”.
Без ніяких “це війна Путіна” і “русский народ не виноват”. Німці поколіннями розплачувалися за злочини Гітлера, відповідальність за які несли усі. І єдине, про що можуть мати можливість вільно думати наступні покоління росіян — це те, як сплатити репарації і не здохнути при цьому з голоду.
Ніхто і ніколи не пробачить їм того, що ними було зроблено. І право ненавидіти їх — це наше невід’ємне право як нації.
Є злочини, які не мають терміну давності.
Якщо ви розмовляєте російською і досі не перейшли на українську, я не знаю, що ще має статися, щоб ви це врешті зробили. “Русскій мір” там, де російська мова. І тут немає більше ніяких виключень.
Мова це фактор самоідентифікації і ключ до системи цінностей. Це відповідь на питання БУТИ чи НЕ БУТИ.
І російська це більше не мова Достоєвського, Єсеніна чи Толстого. Це мова Путіна і Лаврова, мова тих, хто обстрілює ракетами мирні міста, бомбить укриття з дітьми, накриває “градами” школи і лікарні, розстрілює з артилерії ні в чому не винних людей. Мова мародерів і військових злочинців.
Російська — це мова держави-терориста.
Те, що зараз розгортається на наших очах — це фінальна битва Путіна з реальністю. Війна, яку чудовисько з минулого оголосило майбутньому. Війна, щоб програти яку, йому достатньо було її просто почати.
У Росії більше немає держави. Це божевільня під управлінням маніяка, владу у якій захопили психопати, розстрілявши у спину лікарів, які ще могли їх врятувати.
У Росії більше немає майбутнього. Його розбомбили в Маріуполі, Чернігові і Волновасі. Спалили разом з колонами бронетехніки в десятках інших міст. Воно зігнило разом з трупами російських солдатів, яких розтягують вулицями бродячі пси.
Все, що залишиться росіянам після Путіна — це ненависть усього світу. Страх сказати звідки ти і хто ти. Нестерпний тягар колективної вини на довгі десятки і сотні років.
Пожиттєвий вирок, без права на амністію.
Праведний гнів.
