Роман Джоджо Мойєс - Один плюс один, відгук на книжку

“Джоджо Мойєс – Один плюс один” – іронічна і романтична історія, з тих, які трапляються

Джесіці Томас доводиться самотужки виховувати пасинка і дочку – п’ятнадцятирічного Ніккі, підлітка-гота, якого травлять ровесники, і десятирічну Танзі, що обожнює математику та не вміє знайти спільну мову з однолітками.

Чоловік Джесс втік, залишивши її без засобів до існування. Жінка працює на двох роботах, але грошей катастрофічно не вистачає навіть на оплату рахунків. Здається, що далі буде тільки гірше і важче.

І тут в їхньому житті з’являється Ед Ніколс – талановитий програміст, який потрапив в дуже неприємну кримінальну історію і чиє власне існування порядком схоже на бардак. Він знає, що таке самотність. А своє майбутнє він вважав за краще б не представляти. Але час на його стороні, і волею долі він готовий допомогти їм, вплутуючись при цьому в одну суцільну пригоду.

А далі починається зовсім не типова романтична історія, під час якої Джесс і Еду належить переглянути свої переконання і нарешті зрозуміти, що ж дійсно важливо в житті.

Мій відгук:

Давненько мені до рук не потрапляли книжка, на яку вдалося б виділити достатньо часу, щоб прочитати третину усіх сторінок за день. Особливо з врахуванням того, що я не надто добре сприймаю такий жанр (любовний роман), і нічого особливого від неї не очікував. 

Ну що ж, схоже цього разу настала моя черга отримувати приємні сюрпризи.

Іронічна, романтична і справді цікава історія, яка підкуповує своєю справжністю. Реалістичністю поведінки героїв, буденністю подій, які можуть привести до абсолютно неочікуваних наслідків, і емоціями, які автор вклав в текст достатньо майстерно, що буквально відчуваєш їх через сторінки.

Це хороша і легка книжка, яка не вирізняється якоюсь особливою філософською глибиною, але підкуповує своєю простотою, теплом і щирістю. 

Один з тих романів, в яких є душа.

Цитати:

—  «Одного разу мати сказала Еду, що зі справжніми друзями можна продовжити з того місця, на якому ви зупинилися, і неважливо, пройшов тиждень чи два роки.»

— «Нехай весь світ кидає в тебе камені – якщо за твоєю спиною стоїть мати або батько, все буде добре. Глибоко всередині ти будеш знати, що тебе люблять і ти заслуговуєш любові.»

— «Хороші речі трапляються. Часом коли їх найменше чекаєш.»

— «Кажуть, не можна бути щасливішим за свою найбільш нещасну дитину.»

— «Божевільні як сновиди – їх краще не турбувати.»

— «Ми всі робимо помилки. Іди і прийми своє покарання, а після цього повернися і почни все спочатку.»

— «Я хочу бути з тобою. Я знаю, що ми все зіпсували, але мені все одно краще з тобою, коли все погано, ніж коли все начебто добре, але тебе поруч немає.»

— «Там, де двоє, самотність не живе.»

Сподобалася стаття? Підписуйся на мій канал в Telegram.

Володимир Федоричак
В кожній дитині живе художник, музикант і поет. Найскладніше в тому, щоб до того часу, поки ти виростеш, від тебе не пішли всі троє.
Цікаве по темі:
Залишити коментар