Стівен Кінг – Блейз. Це був брудний світ…
Після смерті злочинця Джорджа Реклі його недоумкуватий напарник Блейз вирішує наодинці здійснити задуманий Реклі план – викрадення дитини з сім’ї мільйонерів.
Тепер Блейз, тримаючи маленького Джо в заручниках, ховається у лісах штату Мен… а поліція все ближче. І “злочин століття” перетворюється на справжні перегони з часом.
Кінг – багатогранний письменник, який пише в найрізноманітніших жанрах. І завжди у нього знаходиться щось таке, що здивує тебе, навіть якщо ти здавалося належиш до його впевнених поціновувачів.
Річард Бахман – це альтер-его Кінга, псевдонім під яким він писав у далекі 70-ті. А «Блейз» – його остання робота опублікована під цим авторством. Яка була випущена в друк аж в 2007 році, оскільки сам Стівен спочатку вважав роман занадто слабким, тому він і пролежав «у шухляді» більш ніж 30 років.
Відносно коротка і нетипова для Кінга книжка, але мені сподобалося. І читається якось на одному диханні, з емоційним навантаженням, чіпляє. Хоча з самого початку вже зрозуміло, чим все це закінчиться для Блейза. На жаль, реальність сувора. І не кожен здатен вчасно побачити лінію, яку краще не переступати.
Трішки сентиментальна, місцями жорстока, але добротна, варта уваги історія.
/ Цитати з книжки /
Дурість – це в’язниця, вийти з якої неможливо. Якою б хорошою не була твоя поведінка, тобі доведеться відбувати там довічний термін.
Він зрозумів, що у світі повнісінько дурнів, які зі шкіри лізли геть, аби тільки показати тобі, які вони розумні.
Це був брудний світ, і що довше ти в ньому жив, то бруднішим ставав.
Брехати не хотілося: одна брехня неминуче вела до іншої, і незабаром ти немов подорожував незнайомими дорогами, де так легко заплутати.
Спогади свавільні. Якщо ти припиняєш ганятися за ними і повертаєшся до них спиною, вони частенько повертаються самі по собі.
Людина старіє, і прожите життя починає здаватися їй сном, який вона побачила, задрімавши після обіду.
