Стівен Кінг — “Мізері”. Градус божевілля, який зростає

От що у Кінга вдається справді добре, так це поступово занурювати читача у атмосферу мороку і божевілля, влаштовуючи все таким чином, що ти і сам не встигаєш зауважити той момент, коли все і всі навколо, остаточно злітають з котушок. 

Обмежений простір, лаконічні декорації, мінімальна кількість дійових осіб — виявляється, навіть цього достатньо (якщо за справу береться майстер), щоб створити моторошну атмосферу жаху і безнадії, які накочують хвилями, все більше і більше поглинаючи читача з кожною наступною сторінкою.

Пол Шелдон — успішний письменник, автор популярного циклу про Мізері Честейн. Одного разу він зустрічає свою палку прихильницю, проте в не зовсім звичайних обставинах. Вона врятувала його від смерті, витягнувши з машини після аварії, довезла додому, обробила рани… Ось тільки Енні зовсім не планує відпускати Пола… Краще б він помер, ніж пережив увесь той кошмар, який підготувала йому його читачка, яка виявилася божевільною…

Як протистояти злу, якщо воно має над тобою повну владу? Як знайти спільну мову з людиною, якщо неможливо вгадати у якому настрої ти зустрінеш її сьогодні — з морозивом у руках чи гострим ножем? Чи є сенс жити далі, якщо все твоє існування наповнення стражданнями? 

Роздуми головного героя прописані детально і майстерно, настільки, що здається ніби ти знаходишся поруч з ним, замкнений у тій же кімнаті, в домі, де на багато миль навколо немає жодної живої душі. 

“Мізері” — одна з найцікавіших книжок Стівена Кінга, які я прочитав. Справді вдалий роман, який змушує побачити світ у темних фарбах жаху, затягує у трясовину божевілля і не відпускає до самого кінця.

** Цитати з книжки **

• “Може, є і феї, і ельфи, але пам’ятай: Бог допомагає тим, хто допомагає собі сам.”

• “Хто-небудь міг би прийти і врятувати від жаху, але ніхто не прийшов… тому що ніхто ніколи не приходить.”

Великі ушкодження породжують романи, а не амнезію. Талант – корисна річ для письменника, але єдина неодмінна умова – це здатність пам’ятати історію кожного шраму.

• “У темряві розум безпорадний, а логіка всього лише привид.”

• “Час від часу звуки припинялися. Час від часу припинявся він сам.”

• “Депресія призводить до самогубства. При психозі людина з непомірно роздутим “я” бажає зробити послугу всім, хто опиняється поруч, і забирає їх із собою.”

• “Їй щастить як дияволу, і в критичні моменти вона стає розумною як диявол – майже як диявол. Майже — ось ключове слово.”

• “Знаєш, чому автори пишуть, що присвячують книжки своїм близьким? Тому що врешті-решт масштаби власного егоїзму починають їх лякати.”

• “Жорстокість зрештою зрозуміла. Протистояти ж божевіллю не може ніщо.”

—

Сподобалася стаття? Підписуйся на мій канал в Telegram!